1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тужливий

тужли́вий

-а, -е.

Сповнений туги.

|| Який виражає тугу, сум.

|| перен. Жалібний, протяжний (про крик птахів).

|| перен. Який навіває тугу, сум.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тужливий — тужли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тужливий — Тоскний, повний туги, сумний, смутний, жалібний, жалісний, журний, журливий, (звук — ще) сиротливий. Словник синонімів Караванського
  3. тужливий — див. сумний Словник синонімів Вусика
  4. тужливий — [тужливией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  5. тужливий — ТУЖЛИ́ВИЙ, а, е. Сповнений туги. Тужлива, безпорадна самотина обгортає холодом (С. Васильченко); Йому здалося, що і в бійців був такий же настрій: і радісний, і тужливий (П. Панч); // Який виражає тугу, сум. Словник української мови у 20 томах
  6. тужливий — СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ... Словник синонімів української мови
  7. тужливий — Тужли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. тужливий — ТУЖЛИ́ВИЙ, а, е. Сповнений туги. Тужлива, безпорадна самотина обгортає холодом (Вас., II, 1959, 27); Йому здалося, що і в бійців був такий же настрій: і радісний, і тужливий (Панч, О. Пархом., 1939, 160); // Який виражає тугу, сум. Словник української мови в 11 томах