тужний

ту́жний

-а, -е.

Те саме, що тужливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тужний — ту́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тужний — Тоскний, повний туги, сумний, смутний, жалібний, жалісний, журний, журливий, (звук — ще) сиротливий. Словник синонімів Караванського
  3. тужний — див. сумний Словник синонімів Вусика
  4. тужний — ТУ́ЖНИЙ, а, е. Те саме, що тужли́вий. Тужні ридання дружини почув Одіссей богосвітлий (Борис Тен, пер. з тв. Гомера); – Що за жалібна, тужна пісня? – подумала Ядзя (Н. Кобринська); Сиділа, дивилася на свого сина тужними очима (М. Словник української мови у 20 томах
  5. тужний — СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ... Словник синонімів української мови
  6. тужний — Ту́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тужний — ТУ́ЖНИЙ, а, е. Те саме, що тужли́вий. Тужні ридання дружини почув Одіссей богосвітлий (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 341); — Що за жалібна, тужна пісня? — подумала Ядзя (Кобр., Вибр., 1954, 99); Сиділа, дивилася на свого сина тужними очима (Чаб. Словник української мови в 11 томах
  8. тужний — Тужний, -а, -е Грустный, горестный. Словник української мови Грінченка