1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тужно

ту́жно

1》 Присл. до тужний.

2》 у знач. присудк. сл. Сумно, тоскно.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тужно — ту́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тужно — ТУ́ЖНО. 1. Присл. до ту́жний. Голос трембіти розходиться тужно між горами (О. Кобилянська); Зітхнула мати. – Нема вже, діти, нашого батька. – А де ж? – хрипнув Артем. – Помер, діти! – і замовкла, тільки тужно хитала головою (А. Словник української мови у 20 томах
  3. тужно — ТУ́ЖНО. 1. Присл. до ту́жний. Голос трембіти розходиться тужно між горами (Коб., І, 1956, 497); Зітхнула мати. — Нема вже, діти, нашого батька. — А де ж? — хрипнув Артем. — Помер, діти!... Словник української мови в 11 томах
  4. тужно — Тужно нар. Грустно. Як оддам я тебе в службу, головонці тужно. Чуб. V. 678. Тужно поглядає. Млак. 91. Словник української мови Грінченка