тужно

Значення в інших словниках

1. тужно — ТУ́ЖНО. 1. Присл. до ту́жний. Голос трембіти розходиться тужно між горами (О. Кобилянська); Зітхнула мати. – Нема вже, діти, нашого батька. – А де ж? – хрипнув Артем. – Помер, діти! – і замовкла, тільки тужно хитала головою (А. Словник української мови у 20 томах
2. тужно — 1》 Присл. до тужний. 2》 у знач. присудк. сл. Сумно, тоскно. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тужно — ТУ́ЖНО. 1. Присл. до ту́жний. Голос трембіти розходиться тужно між горами (Коб., І, 1956, 497); Зітхнула мати. — Нема вже, діти, нашого батька. — А де ж? — хрипнув Артем. — Помер, діти!... Словник української мови в 11 томах
4. тужно — Тужно нар. Грустно. Як оддам я тебе в службу, головонці тужно. Чуб. V. 678. Тужно поглядає. Млак. 91. Словник української мови Грінченка