убірчик

убі́рчик

(вбірчик), -а, ч.

Зменш.-пестл. до убір.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убірчик — УБІ́РЧИК (ВБІ́РЧИК), а, ч. Зменш.-пестл. до убі́р. А Маруся, притихнувши, слухала, як багата удова, злакомившися на червонії червінчики та на пишні убірчики, силою-неволею віддавала дочку свою, одиначку, за Янчика, великого розбійничка (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  2. убірчик — УБІ́РЧИК (ВБІ́РЧИК), а, ч. Зменш.-пестл. до убі́р. А Маруся, притихнувши, слухала, як багата удова, злакомившися на червонії червінчики та на пишні убір-чики, силою-неволею віддавала дочку свою, одиначку, за Янчика, великого розбійничка (Хотк., II, 1966. 18). Словник української мови в 11 томах