1. Великий тлумачний словник сучасної мови

увінчуватися

уві́нчуватися

-уюся, -уєшся, недок., увінчатися, -аюся, -аєшся, док.

1》 Бути нагородженим за заслуги, удостоєним високої нагороди; приймати нагороду.

2》 Прикрашатися вінком з чого-небудь або чимось, схожим на вінок.

3》 Закінчуватися вгорі чим-небудь.

|| перен. Закінчуватися, завершуватися чим-небудь; знаходити своє втілення в чому-небудь.

4》 тільки недок. Пас. до увінчувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увінчуватися — уві́нчуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. увінчуватися — [ув’інчуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. увінчуватися — УВІ́НЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., УВІНЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Бути нагородженим за заслуги, удостоєним високої нагороди; приймати нагороду. – Золотих не хочу лаврів, З ними щастя не здобуду. Словник української мови у 20 томах
  4. увінчуватися — УВІ́НЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., УВІНЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Бути нагородженим за заслуги, удостоєним високої нагороди; приймати нагороду. — Золотих не хочу лаврів, З ними щастя не здобуду. Як я ними увінчаюсь, То поетом вже не буду (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах