угодовство

угодо́вство

-а, с.

1》 політ. Змова, зговір з ворогом, примиренське ставлення до ворожого табору.

2》 рідко. Не принципова поступка в чому-небудь, примирливе ставлення до того, хто його не заслуговує.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угодовство — угодо́вство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. угодовство — УГОДО́ВСТВО, а, с. 1. політ. Змова, зговір з ворогом, примиренське ставлення до ворожого табору. Досить часто українцям закидали угодовство з німцями за часів війни (із журн.). 2. рідко. Словник української мови у 20 томах
  3. угодовство — Угодо́вство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. угодовство — УГОДО́ВСТВО, а, с. 1. політ. Змова, зговір з класовим ворогом, примиренське ставлення до ворожого табору. Угодовство меншовиків і есерів з капіталістами відбувалося під час усіх періодів російської революції то в одній, то в іншій формі (Ленін... Словник української мови в 11 томах