1. Великий тлумачний словник сучасної мови

удержувати

уде́ржувати

(вдержувати), -ую, -уєш, недок., удержати (вдержати), -жу, -жиш, док., перех.

1》 Держати, піддержувати кого-, що-небудь, не даючи упасти.

|| Схопивши за що-небудь, не відпускати від себе, не давати можливості рухатися комусь, чомусь.

2》 тільки недок. Бути опорою чому-небудь; підтримувати.

3》 Тримати в певному положенні.

4》 Стримувати, витримувати дію, напір чого-небудь.

|| перен. Стримувати прояв чого-небудь, (плачу, сміху і т. ін.), якесь висловлення, слово тощо.

5》 Змушувати кого-небудь залишатися, перебувати де-небудь; не відпускати.

|| Зберігаючи, підтримуючи чиє-небудь кохання, прихильність, не допускати розриву.

6》 Змушувати кого-небудь утриматися від якихось дій, вчинків і т. ін.

7》 Зберігати цілим, не витрачати.

|| перен. Зберігати незмінним, підтримувати у тому ж стані, положенні.

|| Не віддавати ворогові (місто, позицію і т. ін.), не відступати. Удержувати переправу.

|| Змушувати перебувати когось, щось в якому-небудь стані, положенні. Удержувати в голові.

8》 рідко. Не віддавати, не сплачувати, відраховувати (перев. гроші).

9》 тільки недок., діал. Забезпечувати засобами для життя; утримувати.

10》 тільки недок., діал. Мати за власність який-небудь заклад.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удержувати — уде́ржувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. удержувати — див. здержувати, держати, придержувати, смиряти Словник чужослів Павло Штепа
  3. удержувати — УДЕ́РЖУВАТИ (ВДЕ́РЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УДЕ́РЖАТИ (ВДЕ́РЖАТИ), жу, жиш, док., кого, що. 1. Держати, піддержувати кого-, що-небудь, не даючи упасти. Таке слизьке, таке слизьке, що й обома не вдержиш (Номис); Малий хлопець .. Словник української мови у 20 томах
  4. удержувати — ПІДТРИ́МУВАТИ (не давати упасти, похилитися комусь, чомусь), ПІДДЕ́РЖУВАТИ, ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ (ВТРИ́МУВАТИ), УДЕ́РЖУВАТИ (ВДЕ́РЖУВАТИ), ТРИМА́ТИ, ДЕРЖА́ТИ, ПІДПИРА́ТИ, ПІДСТРАХО́ВУВАТИ, ПОПИРА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  5. удержувати — УДЕ́РЖУВАТИ (ВДЕ́РЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УДЕ́РЖАТИ (ВДЕ́РЖАТИ), жу, жиш, док., перех. 1. Держати, піддержувати кого-, що-небудь, не даючи упасти. Таке слизьке, таке слизьке, що й обома не вдержиш (Номис, 1864, № 14233); Малий хлопець.. Словник української мови в 11 томах
  6. удержувати — Удержувати, -жую, -єш сов. в. удержати, -жу, -жиш, гл. Удерживать, удержать. Єдин кіл плота не вдержить. Ном. № 5272. Таке слизьке, що й обома не вдержиш. Ном. № 14233. Словник української мови Грінченка