удоволено
удово́лено
(вдоволено).
Присл. до удоволений 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удоволено — удово́лено прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- удоволено — УДОВО́ЛЕНО (ВДОВО́ЛЕНО). Присл. до удово́лений 2. Визначивши так докладно, поведіння [поведінку] панни Мані, пан директор виймає папіросу з кишені, закурює і вдоволено розглядає гостей (О. Маковей); Він [о. Словник української мови у 20 томах
- удоволено — УДОВО́ЛЕНО (ВДОВО́ЛЕНО). Присл. до удово́лений 2. Визначивши так докладно, поведіння [поведінку] панни Мані, пан директор виймає папіросу з кишені, закурює і вдоволено розглядає гостей (Мак., Вибр., 1954, 24); Він [о. Словник української мови в 11 томах