удоволено

удово́лено

(вдоволено).

Присл. до удоволений 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удоволено — удово́лено прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. удоволено — УДОВО́ЛЕНО (ВДОВО́ЛЕНО). Присл. до удово́лений 2. Визначивши так докладно, поведіння [поведінку] панни Мані, пан директор виймає папіросу з кишені, закурює і вдоволено розглядає гостей (О. Маковей); Він [о. Словник української мови у 20 томах
  3. удоволено — УДОВО́ЛЕНО (ВДОВО́ЛЕНО). Присл. до удово́лений 2. Визначивши так докладно, поведіння [поведінку] панни Мані, пан директор виймає папіросу з кишені, закурює і вдоволено розглядає гостей (Мак., Вибр., 1954, 24); Він [о. Словник української мови в 11 томах