1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ужиткувати

ужиткува́ти

(вжиткувати), -ую, -уєш, недок., перех., діал.

1》 Використовувати, застосовувати що-небудь, користуватися чим-небудь.

2》 Витрачати, проживати (гроші).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ужиткувати — ужиткува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ужиткувати — УЖИТКУВА́ТИ (ВЖИТКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, недок., що, діал. 1. Використовувати, застосовувати що-небудь, користуватися чим-небудь. – Письма-то я знати не знаю, але окуляри вжиткую (Л. Мартович). 2. Витрачати, проживати (гроші). Словник української мови у 20 томах
  3. ужиткувати — Ужиткува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ужиткувати — УЖИТКУВА́ТИ (ВЖИТКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, недок., перех., діал. 1. Використовувати, застосовувати що-небудь, користуватися чим-небудь. — Письма-то я знати не знаю, але окуляри вжиткую (Март., Тв., 1954, 235). 2. Витрачати, проживати (гроші). Словник української мови в 11 томах
  5. ужиткувати — Ужиткува́ти, -ку́ю, -єш гл. Употреблять, извлекать пользу. Желех. Словник української мови Грінченка