умитий

уми́тий

(вмитий), -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до умити.

2》 Який умився.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умитий — уми́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. умитий — УМИ́ТИЙ (ВМИ́ТИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до уми́ти. Хоч на ньому [сотнику] і черкеска синя.., і пика вмита, і борода виголена, і на голові шапка, та як йому були очі заспані й надуті, то й видно було, що він цілу ніч гуляв (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. умитий — УМИ́ТИЙ (ВМИ́ТИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до уми́ти. Хоч на ньому [сотнику] і черкеска синя.., і пика вмита, і борода виголена, і на голові шапка, та як йому були очі заспані й надуті, то й видно було, що він цілу ніч гуляв (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах