умитий
уми́тий
(вмитий), -а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до умити.
2》 Який умився.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умитий — уми́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- умитий — УМИ́ТИЙ (ВМИ́ТИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до уми́ти. Хоч на ньому [сотнику] і черкеска синя.., і пика вмита, і борода виголена, і на голові шапка, та як йому були очі заспані й надуті, то й видно було, що він цілу ніч гуляв (Г. Словник української мови у 20 томах
- умитий — УМИ́ТИЙ (ВМИ́ТИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до уми́ти. Хоч на ньому [сотнику] і черкеска синя.., і пика вмита, і борода виголена, і на голові шапка, та як йому були очі заспані й надуті, то й видно було, що він цілу ніч гуляв (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах