умова

умо́ва

-и, ж.

1》 Взаємна усна чи письмова домовленість про що-небудь; угода, договір.

2》 Вимога, пропозиція, що висуваються однією зі сторін, які домовляються про що-небудь, а також при укладанні угоди, договору.

3》 перев. мн. Взаємні зобов'язання сторін, що домовляються, запропоновані для укладення, дотримання угоди, договору.

Базисні умови постачання — спеціальні умови, які визначають обов'язки продавця та покупця з доставки товару.

Договірні умови; Контрактні умови — погоджені сторонами та зафіксовані в контракті предмет операції, характеристики товару, ціни, строки виконання зобов'язання, а також взаємні права та обов'язки сторін.

4》 перев. мн. Які-небудь пропозиції щодо оплати, пільг і т. ін., що їх висуває особа або організація, яка надає кому-небудь роботу, приміщення тощо.

5》 чого, рідше для чого, заст. до чого. Необхідна обставина, яка уможливлює здійснення, створення, утворення чого-небудь або сприяє чомусь.

Сприятливі умови життя — умови довкілля, праці та побуту, які забезпечують збереження та поліпшення здоров'я населення.

Умови праці — сукупність елементів виробничого середовища та специфіка трудового процесу, що впливають на здоров'я й працездатність людини та результати її діяльності.

6》 перев. мн., які або чого. Обставини, особливості реальної дійсності, за яких відбувається або здійснюється що-небудь.

7》 мн. Правила, які існують або встановлені в тій чи іншій галузі життя, діяльності, які забезпечують нормальну роботу чого-небудь.

8》 Сукупність даних, положення, що лежать в основі чого-небудь.

9》 заст. Умовляння.