1. Великий тлумачний словник сучасної мови

уособлювати

уосо́блювати

-юю, -юєш, недок., уособити, -блю, -биш; мн. уособлять; док., перех.

1》 Виражати явища природи, предмети в образах живих істот.

2》 Надавати чому-небудь конкретного вираження, реального образу, матеріальної форми.

3》 ким, чим. Найповніше, найдосконаліше втілювати в собі якісь властивості, якості і т. ін., бути виявом, вираженням чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уособлювати — уосо́блювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уособлювати — УОСОБЛЮВАТИ, -юю, -юєш, УОСОБИТИ, -блю, -биш. 1. Виражати явища природи, предмети в образах живих істот: фантастичні істоти часто уособлювали природу. 2. Надавати чому-небудь конкретного вираження, реального образу, матеріальної форми. Літературне слововживання
  3. уособлювати — (явища) персоніфікувати; (образ) втілювати, матеріялізувати. Словник синонімів Караванського
  4. уособлювати — УОСО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., УОСО́БИТИ, блю, биш; мн. уосо́блять; док., кого, що. 1. Виражати явища природи, предмети в образах живих істот. Словник української мови у 20 томах
  5. уособлювати — УОСО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., УОСО́БИТИ, блю, биш; мн. уосо́блять; док., перех. 1. Виражати явища природи, предмети в образах живих істот. Словник української мови в 11 томах