1. Великий тлумачний словник сучасної мови

упорядити

упоряди́ти

див. упоряджати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упорядити — упоряди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. упорядити — УПОРЯДИ́ТИ див. упоряджа́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. упорядити — ОРГАНІЗО́ВУВАТИ (проводити певні заходи громадського значення, забезпечувати здійснення чого-небудь); УЛАШТО́ВУВАТИ (ВЛАШТО́ВУВАТИ), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ, УПОРЯДЖА́ТИ (ВПОРЯДЖА́ТИ) рідше, ЗАРЯ́ДЖУВАТИ діал., НАРЯДЖА́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  4. упорядити — УПОРЯДИ́ТИ див. упоряджа́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. упорядити — Упоряджувати, -джую, -єш сов. в. упорядити, -джу, -диш, гл. Устраивать, устроить. Впоряди так, щоб ти мене на шиї возив. МВ. (КС. 1902. X. 151). Словник української мови Грінченка