1. Великий тлумачний словник сучасної мови

упікати

упіка́ти

(впікати), -аю, -аєш, недок., упекти (впекти), упечу, упечеш, док., перех.

1》 Добре пропікати, випікати до готовності (перев. вироби з тіста).

2》 тільки док. Заподіяти травму, обпікаючи щось.

|| перен. Уражати кого-небудь словами, діями і т. ін.

3》 розм. Відправляти куди-небудь проти волі, проявляючи сваволю, підступність, хитрощі.

4》 тільки док., розм. З силою ударити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упікати — упіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. упікати — УПІКА́ТИ (ВПІКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УПЕКТИ́ (ВПЕКТИ́), упечу́, упече́ш, док. 1. що. Добре пропікати, випікати до готовності (перев. вироби з тіста). Упекти хліб. 2. кого, що, тільки док. Заподіяти травму, обпікаючи щось. Не впечи руки коло жару (Сл. Словник української мови у 20 томах
  3. упікати — ЗАПРОТО́РИТИ розм. (відправити когось куди-небудь проти волі або далеко), ЗАПРОВА́ДИТИ розм., УПЕКТИ́ (ВПЕКТИ́) розм., ЗАПАХТО́РИТИ діал. — Недок.: запрото́рювати, запрова́джувати, упіка́ти (впіка́ти), правто́рити діал. Словник синонімів української мови
  4. упікати — УПІКА́ТИ (ВПІКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УПЕКТИ́ (ВПЕКТИ́), упечу́, упече́ш, док., перех. 1. Добре пропікати, випікати до готовності (перев. вироби з тіста). 2. тільки док. Заподіяти травму, обпікаючи щось. Не впечи руки коло жару (Сл. Гр.); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  5. упікати — Упікати, -каю, -єш сов. в. упекти, упечу, -чеш, гл. 1) Упекать, упечь, выпечь. 2) Обжигать, обжечь. Не впечи руки коло жару. Словник української мови Грінченка