1. Великий тлумачний словник сучасної мови

уславлений

усла́влений

(вславлений), -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до уславити.

|| уславлено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм.Знаменитий, славетний.

|| Про якого багато говорять, якого хвалять, відомий всім, звичний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уславлений — усла́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. уславлений — див. СЛАВЕТНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. уславлений — УСЛА́ВЛЕНИЙ (ВСЛА́ВЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до усла́вити. А ви знаєте, як наше Поділля в старовину називалося? – несподівано запитав Павло Михайлович меліораторів, і обличчя його стало зовсім світлим. – Не знаємо. – Золотою землею. Словник української мови у 20 томах
  4. уславлений — СЛАВЕ́ТНИЙ (який має загальне визнання, широку славу), ЗНАМЕНИ́ТИЙ, УСЛА́ВЛЕНИЙ (ВСЛА́ВЛЕНИЙ), ПРОСЛА́ВЛЕНИЙ, СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, СЛА́ВНИЙ (СЛА́ВЕН поет.), ВСЕСЛА́ВНИЙ, ВИСОКОСЛА́ВНИЙ, ЗНАКОМИ́ТИЙ розм., СЛАВУ́ТНІЙ (СЛАВУ́ТНИЙ) заст. Словник синонімів української мови
  5. уславлений — УСЛА́ВЛЕНИЙ (ВСЛА́ВЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до усла́вити. Уславлений [будинок Павлова у Сталінграді] не висотою, ні, не дивом чарівним архітектури, ніщо його не красить голі мури — простої кладки стіни цегляні (Гонч., Вибр. Словник української мови в 11 томах