1. Великий тлумачний словник сучасної мови

уславлення

усла́влення

(вславлення), -я, с.

Дія за знач. уславити (вславити).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уславлення — усла́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. уславлення — УСЛА́ВЛЕННЯ (ВСЛА́ВЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. усла́вити. Драматична поема Кочерги [“Свіччине весілля”] приваблює своїм щирим демократизмом, уславленням благородних почуттів, піднесенням ідеї відданого служіння народові (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. уславлення — ХВАЛА́ (висловлення найвищої оцінки комусь, чомусь), УСЛА́ВЛЕННЯ, ЗВЕЛИЧА́ННЯ, ПРОСЛАВЛЯ́ННЯ, ГІМН, ПСАЛО́М, ДИФІРА́МБ, ПАНЕГІ́РИК (перебільшена похвала). Віддавна смілості й одвазі шумить по всесвіту хвала (М. Рильський); І сорок літ ішов Франко-сіяч.. Словник синонімів української мови
  4. уславлення — УСЛА́ВЛЕННЯ (ВСЛА́ВЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. усла́вити. Драматична поема Кочерги [«Свіччине весілля»] приваблює своїм щирим демократизмом, уславленням благородних почуттів, піднесенням ідеї відданого служіння народові (Рад. Словник української мови в 11 томах