1. Великий тлумачний словник сучасної мови

уславляти

уславля́ти

(вславляти), -яю, -яєш і уславлювати (вславлювати), -юю, -юєш, недок., уславити (вславити), -влю, -виш; мн. уславлять; док., перех., уроч.

1》 Робити знаменитим, славнозвісним, сприяти величі когось, чогось.

2》 Високо оцінювати, прославляти кого-, що-небудь.

3》 розм. Поширювати негативні відомості про кого-небудь, плітки, які ганьблять, засуджують.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уславляти — уславля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уславляти — Прославляти, СЛАВИТИ, виславляти. Словник синонімів Караванського
  3. уславляти — див. хвалити Словник синонімів Вусика
  4. уславляти — УСЛАВЛЯ́ТИ (ВСЛАВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, УСЛА́ВЛЮВАТИ (ВСЛА́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УСЛА́ВИТИ (ВСЛА́ВИТИ), влю, виш; мн. усла́влять; док., кого, що, уроч. 1. Робити знаменитим, славнозвісним, сприяти величі когось, чогось. Словник української мови у 20 томах
  5. уславляти — ОБМОВЛЯ́ТИ кого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось), ОБСУ́ДЖУВАТИ (ОСУ́ДЖУВАТИ), СУДИ́ТИ, НЕСЛА́ВИТИ, ОБГОВО́РЮВАТИ (ОГОВО́РЮВАТИ) розм. Словник синонімів української мови
  6. уславляти — УСЛАВЛЯ́ТИ (ВСЛАВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш і УСЛА́ВЛЮВАТИ (ВСЛА́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УСЛА́ВИТИ (ВСЛА́ВИТИ), влю, виш; мн. усла́влять; док., перех., уроч. 1. Робити знаменитим, славнозвісним, сприяти величі когось, чогось. Словник української мови в 11 томах
  7. уславляти — Уславляти, -ляю, -єш сов. в. уславити, -влю, -виш, гл. Прославлять, прославить. Од Припеті до Синюхи вславили себе Обухи. К. Досв. 113. Славою його уславив, шаною його звеличив. К. Псал. 15. Словник української мови Грінченка