1. Великий тлумачний словник сучасної мови

утирати

утира́ти

I (втирати), -аю, -аєш, недок., утерти (втерти), утру, утреш, док., перех.

1》 Витираючи, знімати, видаляти (сльози, піт і т. ін.).

2》 Робити що-небудь (звичайно обличчя, ніс, губи і т. ін.) сухим або чистим, стираючи щось із нього. Утерти носа.

3》 Тручи, подрібнювати або розм'якшувати що-небудь.

|| Перемішувати, розтирати тісто.

4》 В'їжджувати, робити рівним (дорогу, шлях).

5》 розм. Випивати, з'їдати велику кількість чого-небудь.

II див. втирати I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утирати — утира́ти 1 дієслово недоконаного виду витираючи, знімати, видаляти щось; робити що-небудь (звичайно обличчя, ніс, губи і т. ін.) сухим або чистим, стираючи щось із нього утира́ти 2 дієслово недоконаного виду розтирати Орфографічний словник української мови
  2. утирати — Обтирати, витирати; (мак) терти, розтирати; (шлях) второвувати, в'їжджувати; (борщ) ФАМ. уминати, їсти, (пиво) пити. Словник синонімів Караванського
  3. утирати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  4. утирати — УТИРА́ТИ¹ (ВТИРА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УТЕ́РТИ (ВТЕ́РТИ), утру́, утре́ш, док., що. 1. Витираючи, знімати, видаляти (сльози, піт і т. ін.). – Та мені життя мого і не шкода .. – Що ти, що ти, моя безталанна?... Словник української мови у 20 томах
  5. утирати — Ї́СТИ (приймати їжу), СПОЖИВА́ТИ, ЗАЖИВА́ТИ, ЖИВИ́ТИСЯ, УЖИВА́ТИ (ВЖИВА́ТИ) розм., ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ розм., ПОЖИВА́ТИ розм., КУСА́ТИ розм., ЖУВА́ТИ розм., ірон., РЕМИГА́ТИ вульг., ТРАПЕЗУВА́ТИ заст., жарт., ірон., ЗАЇДА́ТИ діал., ХАРЧУВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. утирати — Утира́ти, -ра́ю, -ра́єш; уте́рти, утру́, утре́ш; уте́р, уте́рла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. утирати — УТИРА́ТИ¹ (ВТИРА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УТЕ́РТИ (ВТЕ́РТИ), утру́, утре́ш, док., перех. 1. Витираючи, знімати, видаляти (сльози, піт і т. ін.). — Та мені життя мого і не шкода.. — Що ти, що ти, моя безталанна?... Словник української мови в 11 томах
  8. утирати — Утирати, -раю, -єш сов. в. утерти, утру, -реш, гл. 1) Утирать, утереть, обтереть (лицо и его части). Утри мої смажні уста, а сахарні і сам утру. Ном. № 2315. Не втирайте ж мої сльози, нехай собі ллються. Шевч. 6. утерти но́са. а) Вытереть носъ. Словник української мови Грінченка