утрапляти

утрапля́ти

(втрапляти), -яю, -яєш, недок., утрапити (втрапити), -плю, -пиш; мн. утраплять; док.

1》 Знаходячи правильний шлях, опинятися там, де потрібно.

2》 тільки док., перев. з інфін., розм. Змогти, зуміти зробити що-небудь так, як треба; знати, як учинити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утрапляти — утрапля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. утрапляти — Потрапляти; док. ВТРАПИТИ, (що зробити) змогти, зуміти. Словник синонімів Караванського
  3. утрапляти — УТРАПЛЯ́ТИ (ВТРАПЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УТРА́ПИТИ (ВТРА́ПИТИ), плю, пиш; мн. утра́плять; док. 1. Знаходячи правильний шлях, опинятися там, де потрібно. – І я просто-таки цією стежкою потраплю до міста? – спитав знов козак, постоявши. Словник української мови у 20 томах
  4. утрапляти — ПОТРАПЛЯ́ТИ (ідучи, рухаючись, виявлятися десь, у якомусь місці, також у пастці, сітці тощо), ПОПАДА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ, ТРАФЛЯ́ТИ діал., ТРАПЛЯ́ТИ діал.; УТРАПЛЯ́ТИ (ВТРАПЛЯ́ТИ) (перев. туди, куди треба, знаходячи правильний шлях). — Док. Словник синонімів української мови
  5. утрапляти — УТРАПЛЯ́ТИ (ВТРАПЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УТРА́ПИТИ (ВТРА́ПИТИ), плю, пиш; мн. утра́плять; док. 1. Знаходячи правильний шлях, опинятися там, де потрібно. — І я просто-таки цією стежкою потраплю до міста? — спитав знов козак, постоявши. Словник української мови в 11 томах
  6. утрапляти — Утрапляти, -лаю, -єш сов. в. утрапити, -плю, -лиш, гл. Попадать, попасть, найти дорогу. Гуси, гуси! зав'яжу вам дорогу, щоб не втрапили додому. Ном. № 327. Словник української мови Грінченка