файка

Значення в інших словниках

1. файка — Фа́йка, файчи́на: — люлька [2;14;24;I,XIII] Словник з творів Івана Франка
2. файка — фа́йка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
3. файка — Люлька, люлечка, смолька Словник чужослів Павло Штепа
4. файка — ФА́ЙКА, и, ж., діал. Люлька (див. лю́лька¹). Знов тихо стало, тільки чути було пакання файки в зубах діда Панька (І. Франко); Берник затис між зубами набиту тютюном файку, а в руках тримав сірники (І. Муратов). Словник української мови у 20 томах
5. файка — фа́йка I.позначка (ст) фа́йка II.1. вул. мундштук для сигарет (ст) 2. люлька (м, ср, ст): Розкажу тобі байку: курив кіт файку на довгім цибуху, спалив собі вухо (із дитячого фольклору) ◊ до фа́йки 1. байдуже (ср, ст)|| = гале 2. ні до чого (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. файка — (-и) ж.; крим. Цигарка, папіроса, люлька. БСРЖ, 618; СЖЗ, 105; ЯБМ, 2. 459. Словник жарґонної лексики української мови
7. файка — I. ЛЮ́ЛЬКА (приладдя для куріння), ЦИБУ́Х, ФА́ЙКА діал.; НОСОГРІ́ЙКА розм., ЦУПЕ́ЧКА діал. (коротка люлька); ЧЕРЕП'Я́НКА розм. (глиняна люлька). Оленчук став набивати люльку самосадом (О. Словник синонімів української мови
8. файка — ФА́ЙКА, и, ж., діал. Люлька ( див. лю́лька¹). Знов тихо стало, тільки чути було пакання файки в зубах діда Панька (Фр., І, 1955, 289); Берник затис між зубами набиту тютюном файку, а в руках тримав сірники (Мур., Бук. повість, 1959, 27). Словник української мови в 11 томах