1. Великий тлумачний словник сучасної мови

фаховий

фа́ховий

-а, -е.

1》 Стос. до фаху, пов'язаний з якимось фахом.

2》 Стос. до фахівця.

|| Власт. фахівцеві.

|| Який є фахівцем.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фаховий — Спеціальний, професіональний, професійний. Словник синонімів Полюги
  2. фаховий — фахови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. фаховий — [фаховий] м. (на) -вому/-хоув'ім, мн. -хоув'і Орфоепічний словник української мови
  4. фаховий — ФАХОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до фаху, пов'язаний із якимось фахом. – Маня майже розпачає [розпачує], що не може... виїхати за границю й віддатись вищим фаховим студіям (О. Словник української мови у 20 томах
  5. фаховий — ФАХОВИЙ (пов'язаний з яким-небудь фахом), СПЕЦІА́ЛЬНИЙ, ПРОФЕСІЙНИЙ, ПРОФЕСІОНАЛЬНИЙ. Фаховий рівень; Спеціальна література. Словник синонімів української мови
  6. фаховий — Фахови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. фаховий — ФАХОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до фаху, пов’язаний з якимось фахом. — Маня майже розпачає [розпачує], що не може… виїхати за границю й віддатись вищим фаховим студіям (Коб. Словник української мови в 11 томах