1. Великий тлумачний словник сучасної мови

хапливий

хапли́вий

-а, -е.

1》 Який поспішає, квапиться; квапливий.

|| Який виражає квапливість.

2》 Який робиться, відбувається, виконується швидко, з поспіхом, квапливо.

|| Не підготовлений як слід, надто поспішний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хапливий — хапли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хапливий — КВАПЛИВИЙ, жм. хапаний. Словник синонімів Караванського
  3. хапливий — див. злодій; хабарник Словник синонімів Вусика
  4. хапливий — ХАПЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який поспішає, квапиться; квапливий. – Не люблю непорядку! – покрикувала вона, намагаючись не відстати від хапливого батька (О. Ільченко); Бійці носили ящики з мінами, розпаковували гранати й ділилися ними, запасались патронами. Словник української мови у 20 томах
  5. хапливий — КВАПЛИ́ВИЙ (про людину — схильний поспішати, який надто поспішає, хапається), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, СКВА́ПНИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, СПІ́ШНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. хапливий — ХАПЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який поспішає, квапиться; квапливий. — Не люблю непорядку! — покрикувала вона, намагаючись не відстати від хапливого батька (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах
  7. хапливий — Хапливий, -а, -е Поспѣшный, торопливый. Шейк. Словник української мови Грінченка