харкання
ха́ркання
-я, с., розм.
Дія за знач. харкати і звуки, утворювані цією дією.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- харкання — ха́ркання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- харкання — ХА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ха́ркати і звуки, утворювані цією дією. * Образно. Один по одному, з кашлем і харканням, полинули в темінь ночі повільні .. удари. Північ! (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
- харкання — ХА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ха́ркати і звуки, утворювані цією дією. *Образно. Один по одному, з кашлем і харканням, полинули в темінь ночі повільні.. удари. Північ! (Смолич, II, 1958, 89). Словник української мови в 11 томах