харкання
ХА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ха́ркати і звуки, утворювані цією дією.
*Образно. Один по одному, з кашлем і харканням, полинули в темінь ночі повільні.. удари. Північ! (Смолич, II, 1958, 89).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- харкання — ха́ркання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- харкання — ХА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ха́ркати і звуки, утворювані цією дією. * Образно. Один по одному, з кашлем і харканням, полинули в темінь ночі повільні .. удари. Північ! (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
- харкання — -я, с., розм. Дія за знач. харкати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови