1. Великий тлумачний словник сучасної мови

харон

харо́н

-а, ч. міф.

Істота у вигляді старця, що переправляла душі померлих через річку у загробному світі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харон — А, ч. У давньогрецькій міфології перевізник мертвих у царстві бога мертвих Аїда. Харон суворо мовив: ні! Пором відчалив. До Тенара Надходить чорнокрила хмара. В вечірнім палені огні. (ЗД:151); Бо дибиться Гора Терпінь. За нею Харон чекає слушної пори. (П-2:60). Словник поетичної мови Василя Стуса
  2. харон — ХАРО́Н, а, ч. 1. У давньогрецький міфології – човняр, що переправляв душі померлих через річки підземного світу в царстві мертвих, отримуючи за це монету, яка була покладена у рот померлого. Словник української мови у 20 томах