1. Великий тлумачний словник сучасної мови

хатній

ха́тній

-я, -є.

1》 Прикм. до хата 1), 2).

|| Який веде до житлових кімнат, внутрішній.

|| Стос. до ведення домашнього господарства.

|| Вигот. у домашніх умовах.

|| Якого одягають, носять у хаті, вдома; домашній.

|| Який любить проводити час удома, постійно перебуває в хаті.

2》 Який живе, росте в хаті, пристосувався до домашніх умов (про тварин, рослини); домашній.

|| рідко. Який вирощують удома.

3》 Який обслуговує чию-небудь сім'ю, допомагає вести домашнє господарство. Хатня господиня. Хатня робітниця.

4》 Стос. до хати (у 3 знач.).

|| у знач. ім. хатні, -ніх, мн. Члени сім'ї, мешканці хати.

|| перен. Приватний, особистий, родинний (про справи, інтереси, погляди і т. ін.).

|| у знач. ім. хатнє, -нього, с., перен. Приватне, особисте, родинне.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хатній — ха́тній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хатній — Домашній; (халат) кімнатний; (- полотно) доморобний; (- справи) приватний, особистий. Словник синонімів Караванського
  3. хатній — див. свійський Словник синонімів Вусика
  4. хатній — [хат(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. хатній — ХА́ТНІЙ, я, є. 1. Прикм. до ха́та 1, 2. Хатні голі стіни – полупані, мороз повиступав на їх [них] сизим інеєм (Панас Мирний); Весняне повітря потоками лине У хатнє віконце (А. Словник української мови у 20 томах
  6. хатній — ха́тня мо́рква, ірон. Сварка між подружжям, у сім’ї; лайка. — А там (на базарі) купами капуста, буряки, морква городня,— а хатньої (моркви) наші жінки не продають, держать про нужду, на нашу голову! (Г. Квітка-Основ’яненко). Фразеологічний словник української мови
  7. хатній — ДОМА́ШНІЙ (який стосується житла, сім'ї, що в ньому мешкає, тощо), ХА́ТНІЙ, СВІ́ЙСЬКИЙ (про тварин, які живуть у домі або приручені); ДОМОРО́СЛИЙ, ДОМОРО́ЩЕНИЙ (вирощений удома). — Я сама більше од усього люблю.. Словник синонімів української мови
  8. хатній — Ха́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. хатній — ХА́ТНІЙ, я, є. 1. Прикм. до ха́та 1, 2. Хатні голі стіни — полупані, мороз повиступав на їх [них] сизим інеєм (Мирний, IV, 1955, 286); Весняне повітря потоками лине У хатнє віконце (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  10. хатній — Хатній, -я, -є Комнатный, домашній, находящійся въ домѣ. Двері хатні. Вас. 195. Чуб. VII. 383. Хатня собака. Хатній поріг. Хатнього злодія не встережешся. Ном. № 11096. Казала полюва миша хатній. Мнж. 8. Словник української мови Грінченка