хватонути
хватону́ти
-ну, -неш, док., перех., однокр., розм.
Підсил. до хватнути.
|| З розмаху, з силою вдарити.
|| Поспіхом, наспіх захопити, зачерпнути, проковтнути що-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хватонути — хватону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- хватонути — [хватоунутие] -ну, -тонеш, -тонеимо, -тонеите; нак. -тони, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
- хватонути — ХВАТОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, однокр., розм. Підсил. до хватну́ти. Кінь мітив на ногу малого. Може, не так хотів гризнути, як злякати .. А може, й хватонув би за маленьку литочку – хто знає (П. Загребельний); // З розмаху, з силою вдарити. Словник української мови у 20 томах
- хватонути — УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) (захоплювати рукою, руками, зубами, якимсь знаряддям тощо); УХОПИ́ТИ (ВХОПИ́ТИ), СХОПИ́ТИ, ХОПИ́ТИ діал., ХВАТОНУ́ТИ розм. (перев. швидко, рвучко); ПРИЙНЯ́ТИ, ПРИЙМИ́ТИ діал. (від когось, звідкись — до рук, на плечі тощо). — Недок. Словник синонімів української мови
- хватонути — ХВАТОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., однокр., розм. Підсил. до хватну́ти. Кінь мітив на ногу малого. Може, не так хотів гризнути, як злякати.. А може, й хватонув би за маленьку литочку — хто знає (Загреб., Диво, 1968, 36); // З розмаху, з силою вдарити. Словник української мови в 11 томах