хихикання
хихи́кання
хіхікання, -я, с.
Дія за знач. хихикати і хіхікати і звуки, утворювані цією дією.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хихикання — хихи́кання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- хихикання — див. сміх Словник синонімів Вусика
- хихикання — ХИХИ́КАННЯ, ХІХІ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. хихи́кати і хіхі́кати і звуки, утворювані цією дією. Врешті, коли пішов вродливий тюрк, – там, за дверима, почувся сміх, хихикання, весела розмова двох голосів – дитячого і дівочого... Словник української мови у 20 томах
- хихикання — ХИХИ́КАННЯ, ХІХІ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. хихи́кати і хіхі́кати і звуки, утворювані цією дією. Врешті, коли пішов вродливий тюрк,— там, за дверима, почувся сміх, хихикання, весела розмова двох голосів — дитячого і дівочого… (Досв. Словник української мови в 11 томах