1. Великий тлумачний словник сучасної мови

хмаровиння

хмарови́ння

-я, с., розм.

Збірн. до хмара.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хмаровиння — хмарови́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хмаровиння — див. хмара Словник синонімів Вусика
  3. хмаровиння — ХМАРОВИ́ННЯ, я, с., розм. Збірн. до хма́ра. – Хмари, хмари! – бурмотів занепокоєно господар, дивлячись на важкі темні копиці хмаровиння, що швидко пливли з півночі (Ю. Бедзик); Попереду вся дорога двигтить військами. Словник української мови у 20 томах
  4. хмаровиння — ХМА́РА (скупчення краплин води, кристаликів льоду та їхньої суміші, зависле в повітрі), ХМАРОВИ́ННЯ збірн. розм., ХМАРИ́НА, О́БОЛОК поет. заст.; ТУ́ЧА (густа, темна, грозова). Важкі хмари облягали небо (О. Довженко); — Хмари, хмари!... Словник синонімів української мови
  5. хмаровиння — ХМАРОВИ́ННЯ, я, с., розм. Збірн. до хма́ра. — Хмари, хмари! — бурмотів занепокоєно господар, дивлячись на важкі темні копиці хмаровиння, що швидко пливли з півночі (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 259); Попереду вся дорога двигтить військами. Словник української мови в 11 томах