хороший

хоро́ший

-а, -е.

1》 Який має позитивні якості або властивості; який своїми якостями цілком відповідає поставленим вимогам; такий, як треба; прот. поганий.

|| Який заслуговує схвалення: досконалий.

|| Схвальний, приємний.

|| Те саме, що милозвучний.

|| Гарний, справжній (про життя).

|| Корисний, потрібний.

|| Нічим не затьмарений (про настрій, душевний стан і т. ін.); піднесений.

|| Викликаний приємними почуттями, добрими намірами.

|| Ясний, тихий, теплий, сонячний (про погоду, пору дня, року і т. ін.).

|| Який приносить щастя, радість, задоволення, насолоду і т. ін.

|| Який віщує щось добре.

|| Позитивний, гарний (про враження, думку і т. ін.).

|| Сумлінний, самовідданий.

|| Досить значний своєю кількістю або силою свого вияву; рясний, чималий.

|| у знач. ім. хороше, -шого, с. Щось позитивне, світле, щасливе в житті людей.

2》 Який відзначається позитивними моральними якостями (про людину); прот. поганий.

|| Гарної поведінки, слухняний, здібний (про дітей, молодь).

|| Надійний, вірний.

|| Уживається в звертанні (перев. зі сл. мій, моя і т. ін.); дорогий, любий.

3》 Досвідчений, вмілий, добрий фахівець.

|| Високого рівня, досконалий, майстерний і т. ін. (про твори мистецтва, літератури тощо та їх виконання).

4》 Який має привабливу зовнішність, гарні риси обличчя; вродливий.

|| Приємний для зору, красивий, гарний (про риси обличчя, очі, постать і т. ін.).

|| Відвертий, щирий (про погляд).

|| Приємний на вигляд, привабливий, який відзначається певною гармонією (про предмети).

5》 Зв'язаний з іншим дружбою, приязню, симпатією тощо; близький.

|| перед ким, з ким, до кого. Прихильний, уважний до кого-небудь.

6》 Родовитий, славетний.

|| Цілком достойний, порядний, гідний шани.

7》 Добротний, гарний, ошатний (про одяг, убрання і т. ін.).

8》 розм. Уживається для вираження іронічного ставлення до кого-, чого-небудь, для зневажливо-несхвальної оцінки когось, чогось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me