1. Великий тлумачний словник сучасної мови

хіба

хіба́

1》 част., пит. Уживається як допоміжний підсил. засіб у пит. реченні з відтінком сумніву, здивування, недовіри тощо.

|| Уживається в риторичному питанні для вираження впевненості, переконливості у протилежній відповіді.

|| Уживається як еквівалент пит. речення, що виражає сумнів, здивування або недовіру.

2》 част. видільна, перев. зі сл. що, тільки, крім, лише, вже. Уживається для вирізнення, обмеження чогось єдино можливого за даних обставин (з відтінком модальності або допустовості).

3》 спол. умовно-протиставний. Уживається в значенні, близькому до спол. якщо тільки не, якщо не, для вираження протиставлення з умовним відтінком.

|| Уживається для вираження умови з відтінком обмеження; близький за знач. до спол. якщо тільки.

4》 част. модальна. Уживається для вираження припущення, вагання з якогось приводу.

5》 спол. допустово-обмежувальний. Уживається в значенні, близькому до спол. крім того що, не враховуючи того що, може бути тільки для вираження обмеження, вирізнення з допустовим відтінком.

6》 спол. протиставний, рідко. Уживається для протиставлення членів речення або речень з обмежувально-модальним відтінком; близький за знач. до спол. "а".

7》 част. емоційно-експресивна, зі сл. такий. Уживається для вираження захоплення чим-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хіба — хіба́ 1 сполучник незмінювана словникова одиниця хіба́ 2 частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. хіба — ХІБА́¹, спол. 1. умовно-протиставний. Уживається для вираження протиставлення з умовним відтінком; якщо тільки не, якщо не. Як перейде [піп] дорогу – щастя не буде, хіба одплюєшся (Номис); Про дорогу нічого й думати, хіба як окріпну трохи (М. Словник української мови у 20 томах
  3. хіба — не шту́ка. Не вимагає великих зусиль, великої праці; не важко. — То не штука,— каже той,— Шити ми зуміємо (В. Самійленко); Не штука книжку видати ..— треба видати так, щоб книжка приносила дійсну користь нашій літературі (І. Фразеологічний словник української мови
  4. хіба — НЕВЖЕ́ част. (ужив. у питальному реченні, що виражає сумнів, здивування, недовіру тощо), ХІБА́, ЧИ Ж, ЧИ ВЖЕ Ж розм.; СПРА́ВДІ (ужив. як самостійне речення). (Полковник:) А це ми — Володимир та Максим. Невже не впізнали? (О. Словник синонімів української мови
  5. хіба — Хіба́, присл.; хіба́ б, хіба́ ж, хіба́ ж то, хіба́ но, хіба́ то Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. хіба — ХІБА́. 1. част. пит. Уживається як допоміжний підсилювальний засіб у питальному реченні з відтінком сумніву, здивування, недовіри тощо. [Виночерпець:] Немає кубка з яшми! [Xуса (грізно):] Як нема? Хіба хто вкрав? Я злодія знайду хоч під землею! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. хіба — Хіба нар. = хиба. Хіба тоді кобили трохи? Рудч. Ск. І. 2. Словник української мови Грінченка