цвіркотіння
цвіркоті́ння
-я, с.
Дія за знач. цвіркотіти і звуки, утворювані цією дією.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цвіркотіння — цвіркоті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- цвіркотіння — [цв'іркоут’ін':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- цвіркотіння — ЦВІРКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. цвіркоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Микита сидів, радий слухати цвіркотіння своєї жінки (Грицько Григоренко). Словник української мови у 20 томах
- цвіркотіння — ЦВІРКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. цвіркоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Микита сидів, радий слухати цвіркотіння своєї жінки (Григ., Вибр., 1959, 47). Словник української мови в 11 томах