1. Великий тлумачний словник сучасної мови

цвірінь

цвірі́нь

цвірінь-цвірінь, виг.

Звуконаслідування, що означає крик горобця.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвірінь — цвірі́нь вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. цвірінь — ЦВІРІ́НЬ, ЦВІРІ́НЬ-ЦВІРІ́НЬ, виг. Звуконаслідування, що означає звук пташиного чи дитячого щебету або цвірінчання цвіркуна. – Весна прийшла! Тепло знайшла! – Кричать дівчатка й хлопчики. – Цвірінь! Цвірінь! Журбу покинь! – Клопочуться горобчики (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. цвірінь — Цвірі́нь; цвірі́нь-цвірі́нь, виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. цвірінь — ЦВІРІ́НЬ, ЦВІРІ́НЬ-ЦВІРІ́НЬ, виг. Звуконаслідування, що означає звук пташиного чи дитячого щебету або цвірінчання цвіркуна. — Весна прийшла! Тепло знайшла! — Кричать дівчатка й хлопчики.— Цвірінь! Цвірінь! Журбу покинь! — Клопочуться горобчики (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  5. цвірінь — Цвірінь меж., выражающее крикъ воробья. Черниг., Полт. г. Словник української мови Грінченка