цебеніти

цебені́ти

ить, недок., розм.

Бити сильним струменем, з силою виливатися, литися (перев. про кров із рани).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цебеніти — цебені́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. цебеніти — див. лити Словник синонімів Вусика
  3. цебеніти — ЦЕБЕНІ́ТИ, ни́ть, недок., розм. Бити сильним струменем, сильно юшити, литися (перев. про кров з рани). – Кресь – він мене раз по щоці, кресь! – удруге .. До лиця – а з його юшка так і цебенить (С. Словник української мови у 20 томах
  4. цебеніти — ЛИ́ТИСЯ (про будь-яку рідину), ЛЛЯ́ТИСЯ рідше, ТЕКТИ́, ЛИ́ТИ, БІ́ГТИ, ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, ТОЧИ́ТИСЯ, РИ́НУТИ підсил., ЦІДИ́ТИ підсил., ЮШИ́ТИ підсил., СИ́ПАТИСЯ розм., ХЛЮЩА́ТИ розм., ЦІ́ВКОЮ БИ́ТИ підсил. розм., ТОКУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. цебеніти — ЦЕБЕНІ́ТИ, ни́ть, недок., розм. Бити сильним струменем, з силою виливатися, литися (перев. про кров з рани). — Кресь — він мене раз по щоці, кресь! — удруге.. До лиця — а з його юшка так і цебенить (Вас. Словник української мови в 11 томах