церковниця

церко́вниця

-і.

Жін. до церковник 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. церковниця — церко́вниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. церковниця — ЦЕРКО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до церко́вник 2. Словник української мови у 20 томах
  3. церковниця — ЦЕРКО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до церко́вник 2. На засіданні партгрупи Бутневич запропонував провести до травневих свят підготовчу роботу по кутках — розмови з групами та індивідуальні — з найзавзятішими церковницями (Мик., II, 1957, 532). Словник української мови в 11 томах