чайчин

ча́йчин

-а, -е.

Прикм. до чайка I 1), 2).

|| Належний чайці.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чайчин — ЧА́ЙЧИН, а, е. Прикм. до ча́йка¹ 1, ча́йка¹ 2, належний чайці. Але й конаючи, село Не умирало, та росло. Над ним ширяла пісня чиста, Як біле чайчине крило (М. Словник української мови у 20 томах
  2. чайчин — ча́йчин прикметник Орфографічний словник української мови
  3. чайчин — ЧА́ЙЧИН, а, е. Прикм. до ча́йка¹, 2; належний чайці. Але й конаючи, село Не умирало, та росло. Над ним ширяла пісня чиста, Як біле чайчине крило (Рильський, II, 1956, 131); Трави були високі й густі, так що Тимко не бачив дівчаток... Словник української мови в 11 томах