1. Великий тлумачний словник сучасної мови

чамбул

чамбу́л

-у, ч., іст.

Загін татарської кінноти, що роз'їжджав по степах і чинив раптові напади на мирне населення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чамбул — ЧАМБУ́Л, у, ч., іст. 1. Загін татарської кінноти, що роз'їжджав по степах і чинив раптові напади на мирне населення. Ударило три постріли. І мурза звалився, упавши головою до татарських чамбулів (Я. Словник української мови у 20 томах
  2. чамбул — чамбу́л іменник чоловічого роду іст. Орфографічний словник української мови
  3. чамбул — Наскок, набіг; загін кінноти для набігу Словник застарілих та маловживаних слів
  4. чамбул — ЧАМБУ́Л, у, ч., іст. Загін татарської кінноти, що роз’їжджав по степах і чинив раптові напади на мирне населення. Ударило три постріли. І мурза звалився, упавши головою до татарських чамбулів (Кач., Вибр., 1953. Словник української мови в 11 томах
  5. чамбул — Чамбул, -ла м. Отрядъ конницы для набѣга, разъѣзда въ степи. Чамбули гординські. К. Дз. 68. Словник української мови Грінченка