1. Великий тлумачний словник сучасної мови

чеканити

чека́нити

-ню, -ниш, недок., перех.

1》 Виготовляти металеві вироби, вибиваючи на їхній поверхні яке-небудь зображення; карбувати. Чеканити монети.

|| перен. Чітко робити що-небудь (вимовляти, ступати і т. ін.).

2》 тех. Очищати поверхню металевих виробів, обробляти їх, щоб довести до відповідного розміру, ваги, гладкості тощо.

3》 с. г. Обламувати чи обрізати верхівки стебла та бокові пагони рослин, щоб прискорити їх визрівання і плодоношення; пасинкувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чеканити — правильніше: карбувати «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. чеканити — Карбувати, викарбовувати, викарбувати, повикарбовувати, накарбовувати, накарбувати, понакарбовувати, покарбовувати, покарбувати, скарбовувати, скарбувати, поскарбовувати, укарбовувати, укарбувати, повкарбовувати Словник чужослів Павло Штепа
  3. чеканити — ЧЕКА́НИТИ, ню, ниш, недок., що. 1. Виготовляти металеві вироби, вибиваючи на їхній поверхні яке-небудь зображення. Чеканити монети; * Образно. Мов червінець, вірш чекань. Як алмаз, обточуй грань (Микола Чернявський); // перен. Словник української мови у 20 томах
  4. чеканити — чека́нити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. чеканити — ВИМОВЛЯ́ТИ (передавати голосом звуки, слова своєї або чужої мови; говорити певним чином), ВИГОЛО́ШУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, КАРБУВА́ТИ, ЧЕКА́НИТИ розм. рідко (виразно, роздільно); ГВОЗДИ́ТИ розм. рідко (впевнено, переконливо). — Док. Словник синонімів української мови
  6. чеканити — ЧЕКА́НИТИ, ню, ниш, недок., перех. 1. Виготовляти металеві вироби, вибиваючи на їхній поверхні яке-небудь зображення. Чеканити монети; *Образно. Мов червінець, вірш чекань. Як алмаз, обточуй грань (Черн., Поезії, 1959, 140); // перен. Словник української мови в 11 томах