1. Великий тлумачний словник сучасної мови

череда

череда́

I -и, ж.

Гурт свійських тварин (перев. великої рогатої худоби), які утримуються, пасуться разом.

|| Група тварин, риб і т. ін. одного виду, які тримаються разом; зграя, косяк.

|| перен., розм. Велика неорганізована група людей, які разом кудись ідуть, прямують і т. ін.; юрба.

|| перен., чого, розм. Маса, велика кількість чого-небудь, скупченого, розташованого в одному місці.

|| перен. Ряд чого-небудь подібного одне до одного.

|| у знач. присл. чередою. Один за одним, ряд за рядом.

II -и, ж.

Вид однорічних трав'янистих рослин родини складноцвітих, що використовуються в медицині.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. череда — (сукупність худоби) отара. Словник синонімів Полюги
  2. череда — (корів) гурт, (гусей) стадо, зграя, (людей) П. юрба, (хмар) скупчення, (думок) черідка, низка, плетениця, вервечка, силянка, п! СТАДО Словник синонімів Караванського
  3. череда — див. багато Словник синонімів Вусика
  4. череда — [чеиреида] -ди, зн. череиду, м. (на) -д'і, мн. череидие, чеир'ід дв'і чеиреиди Орфоепічний словник української мови
  5. череда — ЧЕРЕДА́¹, и́, ж. Гурт свійських тварин (перев. великої рогатої худоби), які утримуються, пасуться разом. Невсипуща господиня Гаїнка давно вже встала вдвох із матір'ю, відігнала корову до череди (Б. Словник української мови у 20 томах
  6. череда — череда́ 1 іменник жіночого роду гурт тварин * Але: дві, три, чотири череди́ череда́ 2 іменник жіночого роду рослина Орфографічний словник української мови
  7. череда — як сви́ні з череди́ йти́муть, зі сл. бу́де, ірон. Уживається для повного заперечення змісту речення; нніколи. Тоді це буде, як свині з череди йтимуть (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
  8. череда — ЗГРА́Я (група птахів, тварин, риб і т. ін., що тримаються разом), ТАБУ́Н, СТА́ДО, ЧЕРЕДА́, СТА́Я рідко; КОСЯ́К (перев. риб, птахів); ТІ́ЧКА, ТІЧНЯ́ розм., МЕ́ТКА розм. (перев. собак). Словник синонімів української мови
  9. череда — Череда́, -ди́; че́реди, чері́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. череда — ЧЕРЕДА́, и́, ж. Гурт свійських тварин (перев. великої рогатої худоби), які утримуються, пасуться разом. Невсипуща господиня Гаїнка давно вже встала вдвох із матір’ю, відігнала корову до череди (Гр. Словник української мови в 11 томах
  11. череда — Череда, -ди ж. 1) Стадо крупнаго рогатаго скота. Вас. 197. Народ — як товар у череді: усякі є. Ном. № 2452. 2) раст. Bidens tripartita L. ЗЮЗО. І. 114. 3) Просо разныхъ сортовъ. Мнж. 194. ум. черідка. Словник української мови Грінченка