1. Великий тлумачний словник сучасної мови

черевце

черевце́

-я, с.

1》 Зменш.-пестл. до черево.

2》 Задня частина тіла у членистоногих тварин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черевце — див. черево Словник синонімів Вусика
  2. черевце — ЧЕРЕВЦЕ́, я́, с. 1. Зменш.-пестл. до че́рево. Спина у миші коричнева, а черевце і лапки білі (О. Копиленко); На воду сплив срібний короп по лікоть завдовжки і перевернувся догори черевцем (П. Словник української мови у 20 томах
  3. черевце — черевце́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири черевця́ Орфографічний словник української мови
  4. черевце — ЧЕРЕВЦЕ́, я́, с. 1. Зменш.-пестл. до че́рево. Спина у миші коричнева, а черевце і лапки білі (Коп., Як вони.., 1948, 22); На воду сплив срібний короп по лікоть завдовжки і перевернувся догори черевцем (Панч, Гомон. Словник української мови в 11 томах
  5. черевце — Че́рево, -ва с. 1) Брюхо, животъ. Мовчанка не пушить і черева не дме, та ввесь гнів тушить. посл. Чрево. Ріки води живої з черева його потечуть. Єв. І. VII. 38. 2) Часть рыболовнаго снаряда сак. Шух. І. 224, 228. 3) Утолщенная средняя часть веретена. Шух. І. 148. ум. черевко́, черевце. Словник української мови Грінченка