1. Великий тлумачний словник сучасної мови

черк

I виг., розм.

1》 Звуконаслідування, що означає різкий звук з шумом від тертя одного предмета об інший.

2》 Уживається як присудок за знач. черкати I, черкнути.

II -у, ч., діал.

Мить.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черк — ЧЕРК¹, виг., розм. 1. Звуконаслідування, що означає різкий звук із шумом від тертя одного предмета об інший. Налапав [Чіпка] у гамані крицю, кремінь; приложив губку... Черк!... Словник української мови у 20 томах
  2. черк — черк 1 вигук незмінювана словникова одиниця розм. черк 2 присудкове слово незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  3. черк — Черк, виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. черк — ЧЕРК¹, виг., розм. 1. Звуконаслідування, що означає різкий звук з шумом від тертя одного предмета об інший. Налапав [Чіпка] у гамані крицю, кремінь; при-ложив губку… Черк!... Словник української мови в 11 томах
  5. черк — I. Черк меж. 1) Выражаетъ движеніе рѣжущаго орудія. Підняв косу та черк себе! МВ. 2) Выражаетъ ударъ, хвать! З сим словом черк його в пику! Кв. 3) Выражаетъ хватаніе, хвать! (Собака) кабана черк за ногу і покусала. О. 1862. IV. 83. 4) Чмокъ. Словник української мови Грінченка