честолюбець
честолю́бець
-бця, ч.
Особа, яка відзначається честолюбством.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- честолюбець — Шанолюб, зарозумілець, див. мегаломан, сноб, чванько, філістер Словник чужослів Павло Штепа
- честолюбець — ЧЕСТОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Особа, яка відзначається честолюбством. Ніколи не був він честолюбцем та сріблолюбцем (О. Іваненко); Честолюбець – це пустоцвіт, він собі світить (М. Ю. Тарновський); Вся найвища Рада тут, .. Словник української мови у 20 томах
- честолюбець — честолю́бець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- честолюбець — ЧЕСТОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Особа, яка відзначається честолюбством. Ніколи не був він честолюбцем та сріблолюбцем (Ів., Таємниця, 1959, 171); Честолюбець — це пустоцвіт, він собі світить (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 167). Словник української мови в 11 томах