човгання
чо́вгання
-я, с.
Дія за знач. човгати і звуки, утворювані цією дією.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- човгання — див. звучання Словник синонімів Вусика
- човгання — ЧО́ВГАННЯ, я, с. Дія за знач. чо́вгати і звуки, утворювані цією дією. Ми йдемо розміреним кроком. Ні пісні, ні тихого гомону, тільки приглушене човгання сотень ніг: раз-два, раз-два, раз-два... (П. Колесник); Мати вийшла. Словник української мови у 20 томах
- човгання — чо́вгання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- човгання — Чо́вгання, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- човгання — ЧО́ВГАННЯ, я, с. Дія за знач. чо́вгати і звуки, утворювані цією дією. Ми йдемо розміреним кроком. Ні пісні, ні тихого гомону, тільки приглушене човгання сотень ніг: раз-два, раз-два, раз-два… (Кол., На фронті.., 1959, 25); Мати вийшла. Словник української мови в 11 томах
- човгання — Човгання, -ня с. Шарканье (ногами). Словник української мови Грінченка