чорниця

Значення в інших словниках

1. чорниця — ЧОРНИ́ЦЯ, і, ж. 1. бот. Дрібний ягідний дикорослий чагарник родини брусничних із чорними їстівними ягодами. Чорниця – дрібний напівкущ (15-50 см), росте у хвойних і мішаних лісах на галявинах (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
2. чорниця — чорни́ця іменник жіночого роду ягода Орфографічний словник української мови
3. чорниця — Невисокий кущик з довгим повзучим кореневищем; хвойні та мішані ліси пн. півкулі; світлолюбна; плід — куляста чорна ягода з сизуватим нальотом; їстівна. Універсальний словник-енциклопедія
4. чорниця — ЧОРНИ́ЦЯ, і, ж. 1. бот. (Vaccinium myrtillus L.). Дрібний ягідний дикорослий чагарник родини брусничних з чорними їстівними ягодами. Чорниця — дрібний напівкущ (15-50 см) (Колг. енц. Словник української мови в 11 томах
5. чорниця — Чорниця, -ці ж. 1) = черниця. МВ. ІІ. 199. 2) раст. Rubus caesius. Вх. Пч. II. 35. Словник української мови Грінченка