чорнокорий

чорноко́рий

-а, -е.

Який має чорну кору, оболонку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорнокорий — див. чорний Словник синонімів Вусика
  2. чорнокорий — ЧОРНОКО́РИЙ, а, е. Який має чорну кору, оболонку. Обабіч, між чорнокорими берестами і голубою грабиною, рожевіють обрідкуваті березняки, неясним весняним туманом губляться в глибині дібров (М. Словник української мови у 20 томах
  3. чорнокорий — чорноко́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. чорнокорий — ЧОРНОКО́РИЙ, а, е. Який має чорну кору, оболонку. Обабіч, між чорнокорими берестами і голубою грабиною, рожевіють обрідкуваті березняки, неясним весняним туманом губляться в глибині дібров (Стельмах, І, 1962, 34); І гроза під вітрами... Словник української мови в 11 томах