чотирикутник
чотирику́тник
-а, ч.
Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює чотири кути.
|| у знач. присл. чотирикутником. У формі такої фігури.
|| Простір, предмет у формі такої фігури.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чотирикутник — ЧОТИРИКУ́ТНИК, а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює чотири кути. Мишко щасливо посміхався і механічно вирізував ножиком на ложі свого автомата третій великий чотирикутник (Ю. Словник української мови у 20 томах
- чотирикутник — чотирику́тник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- чотирикутник — Плоский багатокутник з 4-ма сторонами, ск., ч. рівносторонній (квадрат, ромб), трапеція. Універсальний словник-енциклопедія
- чотирикутник — Чотирику́тник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чотирикутник — ЧОТИРИКУ́ТНИК, а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює чотири кути. Мишко щасливо посміхався і механічно вирізував ножиком на ложі свого автомата третій великий чотирикутник (Збан., Таємниця.. Словник української мови в 11 томах