1. Великий тлумачний словник сучасної мови

чудово

чудо́во

1》 Присл. до чудовий.

2》 у знач. присудк. сл. Про захоплюючу навколишню красу.

|| Уживається для вираження задоволення, захвату від чого-небудь; прекрасно.

3》 у знач. виг. Уживається як вияв похвали, схвалення чого-небудь; прекрасно, чудесно.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудово — ЧУДО́ВО. 1. Присл. до чудо́вий. Музика далась Настусі дуже легко, і вона швидко вивчилась чудово грати на роялі (І. Нечуй-Левицький); [Олеся:] Як чудово промінь сонця позолотив осокора і хутко-хутко біжить по листях (М. Словник української мови у 20 томах
  2. чудово — чудо́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. чудово — ПРЕКРА́СНО присл. і предик., ЧУДО́ВО, ЧУДЕ́СНО рідше, ЧУДО́ВНО рідше, НЕЗРІВНЯ́ННО, НАВДИВОВИ́ЖУ, БЛИСКУЧЕ підсил., ПРЕДО́БРЕ підсил. розм., ПРЕЧУДОВО підсил. розм., ПРЕЧУДЕ́СНО підсил. розм., НАПРО́ЧУД розм., ЗНАМЕНИ́ТО розм., БОЖЕ́СТВЕННО заст., поет. Словник синонімів української мови
  4. чудово — ЧУДО́ВО. 1. Присл. до чудо́вий. Музика далась Настусі дуже легко, і вона швидко вивчилась чудово грати на роялі (Н.-Лев., IV, 1956, 228); [Олеся:] Як чудово промінь сонця позолотив осокора і хутко-хутко біжить по листях (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  5. чудово — Чудово нар. Чудно, Гляньмо ж з міста вниз на Рось і на Заросся. Як же там хороше, як чудово! Левиц. І. 93. Словник української мови Грінченка