чужинницький
чужи́нницький
-а, -е.
Те саме, що чужинський.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чужинницький — див. чужий Словник синонімів Вусика
- чужинницький — ЧУЖИ́ННИЦЬКИЙ, а, е. Те саме, що чужозе́мний, чужи́й 4. Не підкорилися східні слов'яни татарській неволі, ввесь час змагалися, щоб скинути з себе чужинницьку кормигу (М. Бажан); Звичайно, і Петрусь і Неллі не звуться вже так, як їхні батьки. Словник української мови у 20 томах
- чужинницький — чужи́нницький прикметник Орфографічний словник української мови
- чужинницький — ІНОЗЕ́МНИЙ (який стосується іншої держави, країни, мови, належний їм), ЧУЖОЗЕ́МНИЙ, ЧУЖИ́Й, ЧУЖИ́НСЬКИЙ, ЧУЖИ́ННИЦЬКИЙ, ЧУЖИ́ННИЙ, ЧУЖОЗЕ́МСЬКИЙ розм., ЧУЖОСТОРО́ННІЙ розм., ЧУЖИНЕ́ЦЬКИЙ розм. Підійшли до Севастополя.. Словник синонімів української мови
- чужинницький — ЧУЖИ́ННИЦЬКИЙ, а, е. Те саме, що чужи́нський. Не підкорилися східні слов’яни татарській неволі, ввесь час змагалися, щоб скинути з себе чужинницьку кормигу (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 12); Звичайно, і Петрусь і Неллі не звуться вже так, як їхні батьки. Словник української мови в 11 томах