шанобливо

шанобли́во

Присл. до шанобливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шанобливо — ШАНОБЛИ́ВО. Присл. до шанобли́вий. Вона завжди уважно й навіть шанобливо слухала Батуру – .. він так красиво говорить... (С. Журахович); Незважаючи на свою норовисту вдачу, Варя ставилась до свого бригадира чемно і навіть шанобливо (Д. Словник української мови у 20 томах
  2. шанобливо — шанобли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. шанобливо — ШАНОБЛИ́ВО. Присл. до шанобли́вий. Вона завжди уважно й навіть шанобливо слухала Батуру — ..він так красиво говорить… (Жур., Опов., 1956, 112); Незважаючи на свою норовисту вдачу, Варя ставилась до свого бригадира чемно і навіть шанобливо (Ткач, Плем’я.. Словник української мови в 11 томах